Щорічні дослідження щодо застосування стандартів ISO на системи управління свідчать про неухильне збільшення в усьому світі сертифікації на відповідність стандартам ISO 9001 (управління якістю) та ISO 14001 (екологічний менеджмент). Дослідження не вказують розмірів цих організацій, але досвід Нідерландів та інших країнах показує, що все більше малих і середніх підприємств (МСП) впроваджують системи якості на своєму виробництві, хоча деякі з них стикаються з труднощами і потребують допомоги.

Основною причиною інтересу МСП до систем є те, що багато з них виконують роль постачальників великих компаній, які встановлюють вимоги до якості та екологічні вимоги по всьому ланцюгу поставок. Найчастіше ці вимоги можуть бути задоволені тільки шляхом впровадження системи управління та її сертифікації. Крім того, уряди в їх закупівельній діяльності також вимагають дотримання норм якості, екологічних вимог та критеріїв стабільності. Тому, щоб залишитися у бізнесі МСП змушені впроваджувати системи управління якістю та системи управління навколишнім середовищем.

Міста майбутнього - це не просто ідеї письменників-фантастів, це практично сплановані об'єкти, побудовані за законами аркологіі. У таких містах все розраховано до самих дрібниць: пропускна здатність доріг, рівень шуму, розташування зелених територій, освітніх установ, місць розваг і навіть тиск у водопровідних трубах.

Принципи аркологіі були сформульовані архітектором Сольері Паоло ще в 60-х роках минулого сторіччя. Він вважав, що міста, коли тільки засновуються займають невиправдано велику територію, а потім в процесі ущільнення населення забудований простір витрачається не раціонально. У 70-х роках за проектом Сольері студенти добровільно починають будівництво Арконзаті, міста яке повністю відповідає вимогам аркології, яке знаходиться в штаті Арізона, США. Але в даний час Арконзаті виконує швидше функції музею міського планування, ніж повноцінного житлового міста.

В даний час швидкими темпами розвивається виробництво бездротових індукційних зарядних пристроїв. Принцип їхньої роботи заснований на передачі енергії з індукційної зарядної панелі на сумісний ресивер за допомогою електромагнітних полів.

Однією з основних причин малої поширеності бездротових зарядок донедавна була відсутність єдиного стандарту, тобто для кожного окремого пристрою повинна була випускатися окрема зарядка, що підтримує його частоту. Але після того, як Wireless Power Consortium прийняв ряд промислових норм для бездротових зарядних пристроїв, що отримав назву Qi ситуація змінилася. І хоча ці стандарти підтримують 84 виробника, але до масового випуску даної продукції ще далеко.

Технологія Qi, дозволяє заряджати смартфони, камери, mp3-плеєри та інші пристрої, для яких потрібна потужність 5 Вт або менше, без безпосереднього підключення до інших пристроїв. Стандарт Qi є відкритим і загальнодоступним, подібно таким відкритим стандартам, як Bluetooth і Wi-Fi. Передбачається, що універсальний стандарт Qi отримає широке поширення у виробників мобільних пристроїв і дозволить заряджати всі пристрої з підтримкою Qi на одній станції без необхідності використання безлічі проводів, а згодом - і аксесуарів.

Нещодавно південнокорейська компанія LG випустила найменшу в світі бездротову зарядку під назвою LG WCP-300, діаметр пристрою всього 7 см.

Очевидно, що бездротова передача енергії - дуже перспективний напрямок. І хоча на даний момент ця технологія ще не настільки популярна у світі як, наприклад, Wi-Fi будемо сподіватися, що незабаром все зміниться.

Причиною розробки проекту нового закону «Про стандартизацію в Російській Федерації» стала недостатньо ефективна та багато в чому суперечлива міжнародним принципам законодавча система у сфері технічного регулювання Російської Федерації. На сьогоднішній день законодавчою базою в даній сфері є федеральний закон «Про технічне регулювання».

Головним недоліком чинної системи є її протиріччя загальноприйнятій європейській системі. У міжнародному співтоваристві провідна роль у забезпеченні якості та безпеки продукції відводиться стандартам, а в Росії і Митному союзі перевага віддається технічним регламентам, а стандарти виконують допоміжну роль, як доказова база технічних регламентів. Крім того, відповідно до закону «Про технічне регулювання» стандарт визначений як інструмент добровільного застосування, що в корені суперечить встановленій міжнародній системі стандартизації.

Діючий федеральний закон не охоплює такі сектори економіки, як екологія, енергетика, охорона праці, бухгалтерська звітність, зв'язок, інформаційні технології, стандарти для оборонної продукції, а також забороняє використання посилань на стандарти в правових актах.

Швейцарська енергетична компанія Viteos планує будівництво трьох плавучих сонячних батарей на озері Невшатель. Розмір островів в діаметрі становитиме 25 м. На кожному острові буде розміщено по 100 фотоелектричних панелей.

Передбачається, що острови будуть виготовлені з надувних кілець і зможуть повертатися на 220 градусів, щоб стежити за сонцем. Будівельні роботи почнуться в період з травня по серпень і завершаться до початку 2014 року.

Сонячні острови будуть використовуватися не для виробництва дешевої енергії, а в наукових цілях, зокрема для дослідження корозійного впливу води, вітру і хвиль на сонячні батареї.

Мова програмування Ada, який завдяки своїй надійності часто використовується в управлінні повітряним рухом, банківською діяльністю та інших галузях економіки з високими ризиками, стала ще гнучкішою і надійнішою завдяки 3-го видання стандарту ISO/IEC 8652:2012 «Інформаційні технології. Мови програмування. Ada».

Поряд з іншими удосконаленнями, остання версія мови Ada пропонує засоби, які зазвичай називають «контрактним програмуванням». Основна ідея контрактного програмування - це модель взаємодії елементів програмної системи, яка грунтується на ідеї взаємних зобов'язань і переваг, тобто, як в бізнесі, коли клієнт і постачальник діють у відповідності з певним контрактом.
Властивості, пропоновані мовою програмування Ada, забезпечують значний захист програм від помилок і несанкціонованого використання.

З часу свого створення мова Ada зазнала багато змін і в даний час надає більшу керованість та підтримку. У версії 2012 року були додатково посилені її можливості і виразні засоби, що в кінцевому рахунку призвело до підвищення надійності та безпеки програм, які базуються на цій мові.

Це дуже важливо, оскільки Ada часто використовується в галузях, де безпека і надійність мають вирішальне значення. Наприклад, авіація і управління повітряним рухом, супутники, медичний та банківський сектори, залізничний транспорт і метро, ​​а також оборонна сфера тощо.

Мова була розроблена на замовлення Міністерства оборони США з метою консолідації мов програмування в оборонній галузі, і була опублікована як стандарт ISO в 1987 році.

Стандарт ISO/IEC 8652:2012 «Інформаційні технології. Мови програмування. Ada» розроблений підкомітетом SC 22 «Мови програмування, їх операційне середовище і інтерфейси системного програмного забезпечення» спільного технічного комітету ISO/IEC JTC 1 «Інформаційні технології».

Історія винаходу штрихового кодування починається в 1948 році, коли Бернард Сільвер, аспірант Інституту Технології Університету Дрекселя у Філадельфії, почув, як президент місцевої продовольчої мережі просив одного з деканів розробити систему, що автоматично зчитує інформацію про продукт під час його контролю. Сільвер розповів про це друзям - Норману Джозефу Вудланду і Джордін Джохенсону. Утрьох вони почали досліджувати різні системи маркування. Їх перша працююча система використовувала ультрафіолетові чорнила, але вони були досить дорогі, а крім того, з часом зникали.

Поштовх натхненню для створення штрих-коду Норману Вудланда дала Азбука Морзе. Вудланд сформував свій перший штриховий код на піску на березі океану, ось як він сам говорить про це: «Я тільки розширив крапки і тире вниз і зробив з них вузькі і широкі лінії». А для прочитання штрихів він використовував технологію оптичного саундтрека, використовувану для запису звуку в кінофільмах. У 1952 році винахідниками був отриманий патент США на винахід. Але протягом майже двох десятиліть штрих-код практично не використовувався.

Розроблено проект розпорядження Кабінету Міністрів України "Про затвердження плану заходів з реалізації державної політики щодо розроблення, упровадження та функціонування систем управління якістю, екологічного управління та інших систем управління".

Основною метою прийняття акта є підвищення якості вітчизняної продукції (товарів, робіт, послуг), її конкурентоспроможності та експортних можливостей вітчизняних підприємств, установ і організацій.

Наразі в Україні спостерігається низький рівень впровадження систем управління якістю, екологічного управління, управління безпечністю харчових продуктів та інших систем управління (далі – систем управління), які за своїм призначенням є запобіжними механізмами випуску неякісної та небезпечної продукції у порівнянні з країнами – членами ЄС.

Впровадження та сертифікація систем управління відповідно до національних (міжнародних) стандартів у першу чергу дозволить підвищити конкурентоспроможність продукції вітчизняних виробників.

Проектом розпорядження Кабінету Міністрів України передбачається прийняття плану заходів з реалізації державної політики щодо розроблення, упровадження та функціонування систем управління якістю, екологічного управління та інших систем управління, який містить заходи щодо нормативно-правового, організаційного забезпечення, підготовки та підвищення кваліфікації кадрів, а також інформаційної підтримки та пропагування систем управління.