Подібно до того, як кожна людина має своє ім'я, так кожен харчовий продукт має своє маркування. Маркування історично виникло як попередня інформація для споживача про продукти. Правильно надана інформація на пакуванні про продукт дає можливість споживачу зробити правильний та усвідомлений вибір. При цьому споживач досягає своєї основної мети – це придбання, насамперед, безпечного, корисного і смачного продукту.

Маркування продукції - дозволена законодавством офіційна мова спілкування між виробником (постачальником, продавцем) та споживачем продукції. Через неправдиву, недостовірну інформацію або через подання неповної інформації, споживач ризикує придбати «кота в мішку», ризикуючи своїм здоров’ям та здоров’ям своїх близьких. Маркування продукції містить різноманітну інформацію, яка може бути як корисною для споживача, так і заплутати його та ввести в оману. Розібратися у властивостях, функціональних характеристиках харчового продукту тощо можливо завдяки правильному розумінню маркування.

Найбільш корисна інформація для споживача, інформаційна частина маркування, повинна відповідати «принципам трьох «д» (достовірність, доступність, достатність) і не повинна вводити в оману стосовно характеристик продукту, зокрема його природи, ідентичності, властивостей, стану, складу, кількості, часових характеристик придатності тощо. Іноді на маркуванні визначають інформацію про властивості продукту, яких у нього немає.

У даний час маркуванню продуктів харчування приділяється особлива увага. На сьогоднішній день в Україні вимоги до маркування харчової продукції встановлені у Законі України «Про безпечність та якість харчових продуктів» від 23.12.1997 №771/97-ВР, Технічному регламенті щодо правил маркування харчових продуктів, затвердженому Наказом Держспоживстандарту України 28.10.2010 №487 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 11.02.2011 за №183/18921, інших законодавчих та нормативно-правових актах.

Технічний регламент щодо правил маркування харчових продуктів розроблений для фасованих харчових продуктів з урахуванням вимог положень Європейського законодавства. У цьому документі встановлені основні обов’язкові вимоги до маркуванню продукції, які дають споживачу мінімальну інформацію про продукт, його зміст та способи подання.

Кожен продукт, що випускається на ринок України, має свою назву. Назва харчового продукту повинна бути зрозумілою, конкретною, точно та правдиво характеризувати продукт, щоб споживач міг зробити правильний та свідомий вибір. Іноді назва продукту не відповідає назві, встановленій нормативно-правовими актами, усталеним назвам харчових продуктів, що застосовуються в Україні, або характеристики продукту.

У наш час можливості харчової промисловості величезні. Можна придати деякі властивості продукту не використовуючи потрібну для цього сировину, лише замінюючи її, наприклад ароматизаторами, барвниками, комплексними добавками тощо. При цьому назва іноді не відображає реальної картини того, що це вже зовсім інший продукт. І лише у випадку, коли виробник все ж зазначив цю інформацію у складі продукту, це можна помітити. Це можна розцінювати як введення в оману споживача стосовно характеристики харчового продукту.

Окремі виробники доповнюють назву харчового продукту позначенням комерційної (фірмової) назви, яка характеризує зовсім інший продукт, з іншими характеристиками і властивостями. Це є порушенням чинного законодавства і не сприяє правильному вибору продукції.

Споживача не менше цікавить питання: із чого був зроблений харчовий продукт, які використовувалися інгредієнти під час його виробництва, чи були використані харчові добавки, якщо були, то які, тобто цікавить, насамперед, ступінь безпеки цього продукту. Позначення цієї інформації в маркуванні повністю, як кажуть, «на совісті виробника», оскільки відповідно до Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів» та Технічного регламенту щодо правил маркування харчових продуктів на маркуванні повинен бути вказаний склад продукту із зазначенням переліку всіх інгредієнтів у порядку зменшення їх масової частки, які були використані у процесі виробництва. Іноді сама назва продукту може говорити про те, що входить до його складу. Але, тим не менш, важливо споживачу ознайомиться з переліком інгредієнтів, зазначених у маркуванні за словом «Склад». Часом, споживач може побачити у переліку інгредієнти, що мають для нього протипоказання за станом здоров’я, деякі обмеження, застереження тощо. Склад продукту - це найбільш важлива та цікава інформація, яка сприяє свідомому вибору споживача. Тому, ігнорувати виробнику продукції вимогу достовірно зазначати згідно із законодавством України цю інформацію на маркуванні продукції, а споживачу при виборі продукції її  не брати до уваги - не можна!

Інколи на маркуванні продукції виробники зазначають інформацію про властивості продукту, яких у нього немає. Це як, приклад, інформація про збагачення продукту вітамінами, які в процесі виробництва такого продукту просто не зберігаються. Або, дуже часто можна зустріти на упаковці інформацію про особливі властивості продукту, хоча всі подібні продукти мають такі самі властивості.

Окремі виробники на маркуванні зазначають інформацію про здатність продукції сприяти лікуванню певних захворювань, що заборонено, якщо ця продукція не відноситься до продуктів спеціального призначення.

Згідно з законодавством України на упаковці обов’язково повинна бути інформація про часові характеристики придатності харчового продукту. Це необхідно, по-перше, для інформування споживача, по - друге, для ідентифікації даного продукту конкретним виробником. Іншими словами, завжди слід пам'ятати, що харчовий продукт має строк придатності і ця інформація повинна бути розміщена на упаковці таким чином, щоб її можна було легко знайти.

Заслуговує уваги питання щодо способу подання інформації на маркуванні продукту. Вся інформація, що становить інтерес для споживача, повинна бути зрозуміла, чітка, легко сприйнята та прочитана пересічним споживачем. Слід особливу уваги приділити шрифту, яким ця інформація наноситься на пакування і гармонійному колірному поєднанню всього дизайну пакування і зокрема нанесення обов’язкової інформації про продукцію.

Слід зауважити, що вся інформація, котра необхідна споживачу для правильного розуміння властивостей продукту, таких як склад, харчова та енергетична цінність, кількість, часові характеристики придатності, інша обов’язкова інформація, повинна бути повністю надана на маркуванні належним чином. Будь-які відхилення від вимог законодавства можуть розцінюється як недобросовісність виробника продукції.

МАРКУВАННЯ - ЦЕ ПУТІВНИК ДЛЯ СПОЖИВАЧА У СВІТІ ПРОДУКТІВ, БЕЗ ЯКОГО ПРАКТИЧНО НЕМОЖЛИВО ЗДІЙСНЮВАТИ ПОКУПКИ.

Для того, щоб споживач вивчив та закріпив для себе правила вибору та придбання безпечного та якісного продукту харчування, слід постійно та досконало вивчати вимоги та правила маркування, щоб придбаний продукт приносив лише користь та задоволення від його споживання.

Начальник Науково - організаційного відділу інформаційно - консультативного забезпечення ДП «Укрметртестстандарт» Т.В. Бесараб