Семінар з такою назвою відбувся в Українському науково-дослідному і навчальному центрі проблем стандартизації, сертифікації та якості» (ДП «УкрНДНЦ»).

Певний час на території України діяли паралельно два класифікатори ДК 016-97 та ДК 016:2010. З 31 грудня 2012 року чинність ДК 016-97, а з 1 січня 2013 року діятимуть норми ДК 016:2010, затвердженого Наказом Державного комітету управління з питань технічного регулювання та споживчої політики 28 листопада 2010 року.

На жаль, під час користування новим класифікатором, виявилися певні неузгодженості щодо тлумачення деяких кодів ДКПП та труднощі в їх практичному застосуванні.

Саме для вирішення цих проблем зібралися представники всіх регіонів України, від державних підприємств, що підпорядковуються  Мінекономрозвитку України, органів  з сертифікації та оцінки відповідності Системи УкрСЕПРО, технічних комітетів стандартизації, а також підприємств різних галузей промисловості.

Від ДП «Укрметртестстандарт» участь у семінарі взяла участь начальник Науково-технічного відділ з  стандартизації Крицька Євгенія Миколаївна.

У своєму виступі вона розповіла про ті проблеми, з якими фахівці відділу стикаються безпосередньо: «До нас за роз’ясненнями звернулася фірма, яка випускає лакофарбову продукцію. Ми не змогли конкретизувати відповідь. Нам складно було визначитися з тим переліком продукції, якого немає в технічних умовах. Який підхід був раніше: технічні умови (ТУ) розробляли на конкретний вид продукції чи на аналогічну за призначенням та за переліком номенклатурних показників. Для такої продукції, зазвичай, обирали й присвоювали код ДКПП, три перші цифри якого включали в позначення до ТУ. Чому тепер виникло питання? Тому що за призначенням продукція начебто аналогічна, але за показниками – ні. Уважно переглянувши ДК 016-97 та ДК 016-2010, виявили, що деякі продукти, наприклад десять найменувань, підпадають під один код, а одне найменування підпадає абсолютно під інший код. Парадокс у тому, що ми не можемо його застосувати, оскільки навіть перші три цифри не збігаються. Я вважаю, що в разі визначення коду ДКПП для продукції, яку випускають в Україні, має бути єдиний підхід для всіх».

Євгенія Миколаївна спробувала пояснити проблему на прикладах.

Ось перший: кефір кисломолочний продукт. І тут уже проблема, за якими критеріями йому присвоювати код за хімічним складом чи за функціональним призначенням. Якщо це готова продукція, то використовують код ДКПП відповідно до того, яку функцію вона виконує. Але виникають проблеми, коли важко визначити код і за хімічним складом, і за кінцевим призначенням цього продукту.

«Щодо нового класифікатора ДКПП, то у мене, як у практика, дуже багато запитань. Та й не лише у мене. До мене за роз’ясненнями звертаються податкова, прокуратура, виробники і навіть розробники технічних умов»,  - зауважила Крицька Є.М.

Ось ще кілька прикладів, на яких зупинялася фахівець ДП «Укрметртестстандарт»:

код 19.20.21 — Бензин моторний (газолін), зокрема, бензин авіаційний.

Виникає запитання: а де автомобільний? Навіть, якщо абстрагуватися – код застосовують до всього бензину, тоді, де код для дизельного палива? У новому класифікаторі немає. І ось тут можуть виникати проблеми навіть з податковою службою, адже їм доведеться пояснювати, чому саме присвоєно той чи інший код. І як аргументувати свої пояснення: код наче б то і є, але для цієї групи товарів він чітко не прописаний?!

Ще один приклад:

код 10.20.26 — Ікра та замінники ікри.

Це означає, що один код буде присвоєно і натуральній, і штучній ікрі. А хіба ж це нормально?

І ще приклад:

код 10.51 — Продукти молочні, масло та сир.

Молочною продукцією називають ту, яку виготовлено на основі молока, у ній не повинно бути рослинних компонентів. А ось продукти молочні — це та продукція, яку виготовлено частково чи повністю із замінників молока. Знову ж таки, у новому класифікаторі єдиний код для цих категорій молочної продукції.

Виникне багато запитань і щодо кодування чаю. А саме:

код 10.83.13 — Чай зелений (неферментований), чай чорний (ферментований) та чай частково ферментований.

Але ж у цій групі товарів є чай білий, червоний, чорний, зелений. Де вони у класифікаторі?».

«У серпні 2011 року, коли постало завдання перевірити якість бензину та дизельного палива, ми перевіряли відповідні документи, а не безпосередньо нафтопродукти та АЗС. І вже тоді я звернула увагу на коди палива. Якщо у старому ДК 016-97 було все чітко розписано (до нафтопродуктів належить та продукція, яка містить у своєму складі не менше ніж 70% продуктів переробки нафти), то у новому ДК 016-2010 вже зазначено: якщо менше ніж 70%, то використовують норму закону про альтернативні види палива. Але ж визначення «альтернативні види палива» до нафтопродуктів не можна застосовувати, оскільки ці товари не є підакцизними», – наголосила ще на одному «парадоксі» нового Державного класифікатора Євгенія Миколаївна.

Під час семінару було висловлено чимало зауважень щодо невідповідності реальній структурі промисловості України, оскільки в ньому відсутні коди на цілий ряд продукції: м’ясної, молочної, рибної, алкогольної, хімічної, паливно-мастильної, автомобільної, тощо.

Після обговорення всіх проблем , що виникають під час користування класифікатором учасники семінару дійшли згоди щодо необхідності спільного відпрацювання всіх пропозицій для корегування та введення в дію ДК 016:2010ю

Узагальнені пропозиції з цього питання будуть направлені для розгляду до Мінекономрозвитку України.