Нині формується концепція, так званого, інтелектуального міста (Smart City), яка обіцяє багато користі нашій цивілізації.

Що ж означає концепція «Інтелектуальне місто»? Вона створена спеціально для сучасного міста і відображає стратегічний підхід до його розвитку за рахунок створення єдиного інформаційного простору та інтеграції аналітичних систем, що забезпечують, насамперед, безпеку міста і його життєдіяльність.

Основна перевага Smart City - перетворення міста в інтелектуальний простір з принципово новими можливостями централізованого управління всіма його процесами. Високий рівень безпеки і сервісів забезпечений за рахунок інноваційних рішень в галузі енергозбереження, ЖКГ, транспорту, освіти, охорони здоров'я, екології, інформаційних технологій, з урахуванням світового досвіду. Окрему увагу в інтеграційній системі Smart City приділено забезпеченню інформаційної безпеки і - що не менш важливо - управління нею.

На думку частини експертів, прискорити втілення даної ідеї в реальність можна тільки завдяки активній діяльності в області розробки міжнародних стандартів на відповідні технології. Інші ж вказують на те, що створення і впровадження міжнародних стандартів на етапі початкового формування концепції інтелектуального міста може стати перешкодою для руху вперед, заважаючи оперативному впровадженню передових технологій і знижуючи корисність інноваційного підходу до розвитку інтелектуальних міст.

Тим не менше, більшість фахівців сходяться на думці про те, що актуальний швидше перший варіант: тільки разом стандарти та інновації здатні суттєво просувати концепцію інтелектуального міста, представляючи розробникам елементів міської інфраструктури всю необхідну свободу і нові ринки.

Яскравим прикладом ефективного поєднання стандартів та інновацій може служити простий електричний струм. Він також нагадує нам про те, що на різних ринках можуть діяти різні стандарти. Ще одним прикладом може служити інтернет, в основу якого лягли стандарти, і який у подальшому сам став локомотивом вибухового зростання інновацій по всьому світу в самих різних областях: від обміну знаннями та електронної торгівлі до високоефективних механізмів управління підприємством.

Голова ради директорів організації Smart Cities Council Джессі Берст висловився з цього приводу так:

"Стандартизацію не слід називати ворогом інновацій, це скоріше трамплін... Коли елементи інфраструктури інтелектуального міста будуть оснащєні стандартизованими механізмами обміну інформацією і стандартними інтерфейсами, у цьому секторі почнеться по-справжньому вибухове зростання і розвиток нових ідей".

А керівник підрозділу французької машинобудівної корпорації Schneider- Electric з інтелектуальних міст Мелісса О'Мара заявила:

"Першопроходці прокладають стежку для всіх інших, тоді як їхні конкуренти йдуть по вже обкатанних коліях. Але переважна більшість фахівців, які будують, модернізують і підтримують у нормальному стані міста, де ми живемо, працюємо і відпочиваємо, недолюблюють нові шляхи. Їм потрібні стандартні, повторювані, масштабовані і економічно життєздатні методи".

Зазвичай всі високоефективні галузеві рішення і технології виникають завдяки синтезу власних інновацій підприємств і плодів роботи системи стандартизації. Продуманий вибір і обережне впровадження добровільних міжнародних стандартів дозволяє різним суб'єктам господарювання, діючим в одній і тій же галузі, використовувати взаємно -сумісні технологічні процеси та оптимізувати свої ланцюжки поставок.

Стосовно до концепції інтелектуального міста можна виділити наступні види стандартів:

Експлуатаційні вимоги - встановлені нормативними документами вимоги до стану тих чи інших систем та їх елементів, виконання яких забезпечує ефективну експлуатацію таких систем.

Вимоги до архітектури системи, що розробляється - загальні визначення основних елементів системи та їх взаємини один з одним.

Інтерфейсні стандарти - дозволяють створювати сумісні системи.

Інформаційні стандарти - забезпечують можливість створювати механізми обміну інформацією в узгодженому форматі між різноплановими системами.

Стандарти зв'язку - забезпечують зв'язок між двома кінцевими пунктами та повне охоплення. Різні стандарти зв'язку на зразок протоколу IP створюють спільну інфраструктуру для роботи різних систем в інтелектуальному місті.

Також, з точки зору впливу на розвиток концепції інтелектуального міста, важливі наступні розробки:

Моделі та усталена практика - забезпечують шляхи для руху вперед, допомагаючи суб'єктам господарювання мінімізувати ризик і створювати щось нове, не побоюючись негативного економічного ефекту.

Добровільні програми сертифікації - ефективно формалізують передовий досвід і прискорюють розвиток галузі.

Ринкові стандарти (або стандарти де-факто) - виникають на ринку самі по собі і є вкрай затребуваними завдяки своій ефективності. Багато виробників прагнуть перетворити концепції, що закладаються в основу своїх продуктів, в ринкові стандарти.

Відкриті стандарти - загальнодоступні документи, що створюються з різними цілями і мають різні властивості. Розробкою або затвердженням відкритих стандартів займаються як регіональні, так і міжнародні організації з стандартизації.

Міжнародні стандарти - призначаються для використання на світовому рівні і дозволяють швидше поширювати нові технології, що стосуються серед іншого будівель , електричних систем і протоколів обміну інформацією.

Конкуруючі стандарти - надають учасникам ринку більш широкий вибір механізмів стандартизації і сприяють загальному розвитку галузі. Проте, тривале існування двох і більше конкуруючих стандартів може призвести до фрагментації ринку.

Таким чином, тільки завдяки тісному взаємозв'язку між інноваційною детальністю і роботою в галузі стандартизації можна втілити концепцію інтелектуальних міст в реальність в гранично короткі терміни. Постачальники інфраструктурних систем для міст майбутнього, які використовують передові стандарти, зможуть розраховувати на більш широку клієнтську базу. При цьому стандартизація дозволить інженерам зосередити свої інтелектуальні ресурси на створенні високоефективних технологій, забувши про необхідність шукати ринки збуту для нової продукції.