27 липня 2014 в ході саміту в Брюсселі Україна і Євросоюз підписали економічну частину Угоди про асоціацію. Очікується, що в червні 2014 угода буде ратифікована, після чого між Україною та Євросоюзом почне діяти зона вільної торгівлі.

Економічна частина угоди складається з двох сфер - секторального співробітництва та створення зони вільної торгівлі.

Створення глибокої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі передбачає не тільки лібералізацію торгівлі, але й гармонізацію законодавства і нормативно-регуляторної бази. Оскільки зона вільної тогровлі передбачає ще й взаємний доступ до ринків послуг, можливість відкриття філій підприємств, запуску спільних проектів, створення єдиного законодавчого поля є дуже важливим.

Крім того, зона вільної торгівлі передбачає відкриття ринків шляхом поступового скасування митних тарифів, надання безмитного доступу в рамках квот, а також гармонізацію українських законів, норм і стандартів з тими, які діють в ЄС.

Необхідно відзначити, що зниження або обнулення мит не означає, що українські товари відразу потраплять на ринок ЄС. Українська продукція також повинна відповідати якісним стандартам, стандартам і нормам безпеки. Ця відповідність дозволить продавати товари також на ринках третіх країн.

Також для поставки товарів для ринку ЄС українським експортерам потрібно отримати сертифікат походження товарів EUR.1. В даний час його отримали близько 4000 підприємств.

Для споживачів створення зони вільної торгівлі означатиме розширення ринку продукції, що призведе до більшої конкуренції серед продавців і виробників. При цьому регуляторні норми та зміни законодавства зможуть забезпечити більшу безпеку продукції на внутрішньому ринку.

Для країни в цілому основним бонусом стане безмитний доступ до великого ринку європейських країн. Після переходу на визнані ЄС стандарти, для України буде доступний не тільки ринок ЄС, а й ринки тих країн, які визнають стандарти ЄС. Крім того, за допомогою зони вільної торгівлі Україна зможе поліпшити внутрішній інвестиційний і бізнес клімат.

Але дотримання високих стандартів також відкриває певні ризики і для бізнесу. До того ж, вільна торгівля з ЄС породить потужну конкуренцію для українських компаній, яку зможуть витримати не все. У цьому випадку інвестиції у відповідність нормам або вимогам - це інвестиції в майбутнє. При чому, перехід на нові норми і правила - це не миттєвий процес. Наприклад, перехідний період для гармонізації стандартів становить 3-6 років.

Що стосується економічного та секторального співробітництва, воно передбачається в 28 сферах: енергетика, макроекономічне співробітництво, управління публічними фінансами, оподаткування, статистика, довкілля, транспорт, космос, дослідження і розвиток, промислова політика та політика щодо підприємств, видобувна та металургійна галузі, фінансові послуги, корпоративне право, корпоративне управління, бухгалтерський облік та аудит, інформаційне суспільство, аудіовізуальна політика, туризм, сільське господарство та розвиток сільської місцевості, морська політика і політика у сфері рибальства, співпраця щодо Дунаю, захист прав споживачів, зайнятість, соціальна політика та рівні можливості, охорона здоров'я, освіта, навчання та молодь, культура, спорт і фізична активність, розвиток громадянського суспільства, транснаціональне та регіональне співробітництво, участь в програмах і агентствах ЄС.

Щодо цих сфер визначені більш 300 регламентів і правових актів, які необхідно імплементувати в Україні протягом 2-7 років з моменту набуття чинності угоди.

Треба пам'ятати, що підписаний документ є декларацією намірів, а його результати будуть залежати, в першу чергу, від того, як Україна буде виконувати взяті на себе зобов'язання.