Сьогодні компанії по всьому світу намагаються підвищити свою гнучкість, знизити ризики і залучити якомога більшу кількість експертів до реалізації своїх проектів. І тому не дивно, що проведене нещодавно фахівцями міжнародної консалтингової компанії Deloitte Touche Tohmatsu дослідження 2014 Global Outsourcing and Insourcing Survey показало, що в останні роки ринок послуг в області аутсорсингу розвивався вкрай швидко. Крім того, експерти прогнозують, що висхідна тенденція в області динаміки попиту на аутсорсингові послуги буде зберігатися, завдяки чому оборот даного ринку в середньостроковій перспективі буде зростати на 12-26 відсотків на рік.

Спочатку послуги  співвиконавців, що залучаються з боку,  використовувалися головним чином в рамках некритичних бізнес-процесів, але в даний час аутсорсинг охоплює серед іншого і стратегічно важливі бізнес-функції компаній-замовників: деякі клієнти передають у відання підрядників цілі підрозділи.

Можливість отримання доступу до новітніх технологій, зниження кількість персоналу і, як наслідок, зменшення бізнес-ризиків роблять залучення співвиконавців вельми привабливим для компаній-замовників. Але подібні проекти не обходяться без проблем, частина яких обумовлена величезним безліччю методик, використовуваних при роботі з підрядниками.

Щоб спростити взаємодію між замовниками та аутсорсерами, фахівці Міжнародної організації зі стандартизації (ISO) технічного комітету ТК 259 "Аутсорсинг" підготували стандарт ISO 37500: 2014 "Настанови в області аутсорсингу".

Документ ISO 37500:2014 призначається для тих компаній, керівники яких вже прийняли рішення про переведення частини бізнесу на аутсорсинг, орієнтуючись на передові процеси і кращі практики для досягнення успіху.

Стандарт ISO 37500 описує концепції гнучкого залучення співвиконавців, що дозволяє адаптуватися до мінливих вимог бізнесу. Розробники документа пропонують протиставити ризики, пов'язані з залученням сторонніх підрядників, користь від взаємовигідної співпраці. Стандарт призначений як для компаній, вперше залучають співвиконавців, так і для компаній, які вже мали подібних досвід. Описано механізми взаємодії як з одним аутсорсером, так і з кількома.

Представлена в документі модель може бути адаптована з урахуванням специфіки і потреб окремих галузей, а також з оглядкою на вимоги міжнародних, національних і місцевих законів і регулюючих норм (у тому числі і тих, які стосуються навколишнього середовища, праці, здоров'я і безпеки).

Економія фінансів, гнучкість і підвищення продуктивності, які обіцяють постачальники аутсорсингових послуг, залучають багато компаній. Це означає, що подібні послуги будуть ходовим товаром протягом довгого часу. Саме тому фахівці ISO продовжать працювати над створенням нових стандартів для вирішення неминуче виникаючих проблем.