Розвиток гірничодобувної промисловості в певному регіоні часто носить тимчасовий характер. Справа у тому, що видобуток корисних копалин шахтним методом або за допомогою відкритої розробки родовищ ведеться аж до виснаження запасів необхідних ресурсів. Займає це від декількох років до декількох десятиліть. Але навіть після закриття шахти продовжують впливати, як на життєдіяльність людей, що проживають в цих регіонах, так і на навколишнє середовище. Розбіжності між розробниками гірських порід, для яких пріоритетом виступає прибуток, а також місцевими жителями, стурбованими руйнуванням навколишнього середовища, часто переростають у мітинги і навіть відкриті конфлікти, врегулювати які буває дуже складно.

Для вирішення цієї проблеми Міжнародна організація з стандартизації (ISO) нещодавно сформувала новий підкомітет ПК 7 "Управління рекультивацією гірничих виробок" у складі свого технічного комітету ТК ISO 82 "Гірнича справа". Головою нового ПК був призначений професор матеріалознавства Сан Джун Кім. Документи, які будуть розроблятися новим ПК, сприятимуть зведенню до мінімуму потенційного довгострокового збитку від гірничодобувної діяльності, тим самим підвищуючи якість життя людей, що проживають в район видобутку корисних копалин, а також сприяючи нормалізації часом напружених взаємин між підприємствами добувної промисловості та місцевими жителями.

Міжнародні стандарти на системи управління рекультивацією гірничих виробок можуть виявитися вкрай корисними, оскільки містяться в них узгоджені на міжнародному рівні керівні принципи дозволять уникнути надмірних вимог з боку місцевих жителів і непомірного прагнення суб'єктів господарювання максимізувати прибуток. Результатом стане безпрограшна ситуація для обох сторін.

Також потрібно відзначити, що в багатьох країнах вже є власні національні стандарти, що стосуються даної проблеми, але розробкою міжнародних аналогів даних документів до теперішнього часу ніхто не займався.

Управління рекультивацією гірничих виробок є дуже складним завданням. Робота стартує задовго до безпосередньо початку видобутку корисних копалин і не закінчується протягом багатьох років після того, як остання тонна руди або вугілля покине шахту. Нові гірничодобувні проекти в більшості випадків піддаються досить суворої оцінці компетентними фахівцями відповідних державних організацій. При цьому план рекультивації гірничих виробок є обов'язковим їх елементом.

Проте, комплексного міжнародного стандарту, що регламентує подібну діяльність, поки немає. Це ускладнює роботу гірничодобувних компаній, провідних господарську діяльність відразу в декількох країнах, в яких використовуються свої власні стандарти. Результатом можуть стати недоліки, що призводять згодом до провалів ґрунту над старими шахтами і проривів хвостових дамб.

Голова ТК ISO 82 Рейнхард Рейнарц пояснив, що рекультивація гірничих виробок, як правило, включає інтеграцію ділянок розробки гірських порід в навколишнє середовище - як безпосередньо під час гірничодобувної діяльності, так і після її закінчення. Регламентація здійснення подібних проектів являє собою широке поле для роботи в галузі стандартизації: розробникам документів доведеться розглянути багато тем з урахуванням довгострокової перспективи (наприклад, рівень забруднення води, хвостосховища, стійкість грунту і укосів, деконструкція будівель і т.д.).

Розробка стандартів для потреб гірничодобувного сектора є дуже складним завданням. Тому фахівці нового підкомітету ISO планують використовувати багато вже існуючі регіональні та національні стандарти в якості основи для міжнародних аналогів.

Метою роботи нового ПК на даному етапі є не визначення спеціальних технологій або критерій, а формування універсальних керівних принципів загального плану, яке можуть застосовуватися в будь-яких країнах і регіонах. При необхідності особливі ситуації будуть стандартизовані у рамках окремих документів.

Гірничодобувна промисловість необхідна для задоволення наших енергетичних потреб. Найчастіше вона грає фундаментальну роль у розвитку багатьох національних економік. Однак невибіркову експлуатація обмежених ресурсів і невиконання вимоги природоохоронного законодавства при видобуванні корисних копалин можуть призвести до значного погіршення якості життя майбутніх поколінь.

Незважаючи на присутність рекомендацій по рекультивації гірничих виробок у багатьох національних стандартах і наявність відповідних вимог у проектах з розробки родовищ, ефективність роботи в цьому напрямку часто досить низька. На думку експертів, змінити ситуацію на краще дозволить виконання наступних рекомендацій:

Управління рекультивацією гірничих виробок повинне проводитися гірничодобувними компаніями за активної підтримки державних організацій та участю місцевих жителів.

Державні органи та власники шахт повинні виробити дієві механізми моніторингу довкілля, використання закритих шахт і підтримки регіональної економіки після припинення видобутку корисних копалин.

Державні органи та власники шахт повинні забезпечити майданчик для обміну думками з місцевими жителями, якість життя яких може погіршитися після припинення видобутку корисних копалин. Це дозволить усім зацікавленим сторонам обмінятися ідеями і виробити комплексний підхід до вирішення проблем.