22 березня відзначався Всесвітній день води, започаткований Генеральною Асамблеэю Організації Об'єднаних Націй (ООН) в 1993 році. Економічне, соціальне і екологічне благополуччя неможливо без даного ресурсу, який, у свою чергу, нерозривно пов'язаний з енергетикою.

Вода вже давно використовується для вироблення різних видів енергії на зразок теплової, механічної та електричної. При цьому все та ж енергія потрібна для перекачування, використання та очищення води. Як наслідок, перед людством сьогодні складається наступні ключові завдання: забезпечення достатньої кількості води для розвитку енергетики і забезпечення достатньої кількості енергії для використання H₂O.

Сполучною елементом між двома розглянутими ресурсами виступає гідроенергетика, значимість якої в останні роки стрімко зростає на тлі підвищеної уваги на адресу поновлюваних джерел енергії. В епоху глобальної зміни клімату кінцеві споживачі демонструють все більш негативне ставлення до вуглеводневого палива, що видобувається, а також сприяють зростанню частки поновлюваних джерел енергії в енергетичному балансі своїх країн і регіонів.

За даними ООН, в даний час на частку гідроелектростанцій, здатних виробляти електрику за допомогою проточної води, доводиться 16% від загальної кількість генерованої у всьому світі електроенергії. І цей показник неухильно зростає.

Розвиток гідроенергетики було б украй повільним без міжнародних стандартів. Однією з організацій, які розробляють і публікують такі документи, є Міжнародна електротехнічна комісія (IEC). Її технічні комітети займаються стандартизацією технологій і процесів, що дозволяють використовувати силу рухомої води для вироблення електроенергії.

Технічний комітет IEC ТК 4 "Турбіни гідравлічні" розробляє стандарти на гідравлічні обертові механізмам і супутнє обладнання у сфері гідроенергетики. Дані документи охоплюють і методики вимірювання та метрики продуктивності різних систем, а також рекомендації з технічного обслуговування обладнання.

Фахівці технічного комітету IEC ТК 114 "Морська енергія - хвильові, приливні та інші перетворювачі потоку води" розробляють міжнародні стандарти на інноваційні системи перетворення енергії. Їх робота орієнтована, насамперед, на технології перетворення хвильової і приливної енергії в корисне електрику. Стандарти включають рекомендації з розробки, розгортання та експлуатації систем перетворення енергії для річок, морів і океанів.

Внесок стандартизації у розвиток технологічної бази всіляких ГЕС стає ще більш актуальним, якщо враховувати майбутні тенденції в енергетиці. Згідно з прогнозом Міжнародного енергетичного агентства, на частку поновлюваних джерел енергії до 2040 року припадатиме майже половина нових генеруючих потужностей. Завдяки чому поновлювані джерела енергії незабаром зможуть обігнати вугілля як основного джерела електроенергії в світі. Фахівці також прогнозує, що в середньостроковій перспективі темп приросту генеруючих потужностей на базі ГЕС буде другим за величиною серед усіх видів альтернативної енергетики.