Ідентифікаційний номер емітента являє собою частину стандартизованого глобального механізму нумерації, який використовується для ідентифікації фінансових установ, що присвоюють унікальні номери рахунків своїм клієнтами. Наприклад, при видачі платіжної картки, прив'язаною до конкретного рахунку.

Структура ідентифікаційного номера емітета визначається за допомогою міжнародного стандарту ISO/IEC 7812-1 "Карти ідентифікаційні. Ідентифікація емітентів. Частина 1: Система нумерації". Додаткові процедури описані в тексті стандарту ISO/IEC 7812-2 "Карти ідентифікаційні. Ідентифікація емітентів. Частина 1: Процедури подачі заявок на присвоєння ідентифікаційного номера емітента і його реєстрації".

Ці стандарти були розроблені фахівцями Міжнародною організацією зі стандартизації (ISO)совісно з колегами з Міжнародної електротехнічної комісії (IEC). Незабаром почнеться робота з перегляду одного з цих документів, а саме ISO/IEC 7812-1.

Необхідність актуалізації обумовлена ​​тим, що у поточній версії стандарту ISO/IEC 7812-1 ідентифікаційний номер емітета визначається як числовий код фіксованої довжини, що складається з 6 цифр. Цей стандарт також визначає первинний номер рахунку, який використовується для ідентифікації власника окремого рахунку і має довжину в діапазоні від 8 до 19 цифр. Після перегляду стандарту ISO/IEC довжина числового коду, що відображає ідентифікаційний номер емітента, буде збільшена до 8 знаків, в той час діапазон довжини первинного номеру рахунку буде звужений до ліміту від 10 до 19 цифр.

Ці зміни викликані очікуваним дефіцитом ідентифікаційних номерів емітента, який може виникнути вже найближчим часом. Очікується, що переглянута версія стандарту буде опублікована на початку 2017 року.

Взяти участь в процесі перегляду стандарту пропонується представникам усіх зацікавлених сторін. При цьому всім користувачам стандарту ISO/IEC 7812-1 настійно рекомендується негайно приступити до аналізу своїх систем і робочих процесів для виявлення потенційних впливів, пов'язаних з оновленням розглянутого документа.